Ваша дитина обов'язково має
обдарованість в одній із восьми сфер людської діяльності. Оцінити
правильність вашого припущення щодо здібностей дитини або допомогти в цій
найважливішій справі може тест-анкета, розроблена вченими-психологами,
фахівцями в області дитячої психології А. де Хааном і Г. Кафом і поширена у
США.
Отже, у вашої дитини очевидні технічні здібності, якщо вона:
— цікавиться найрізноманітнішими механізмами і машинами;
— любить конструювати моделі, прилади, радіоапаратуру;
— сама «докопується» до причин несправностей і капризів механізмів або
апаратури, любить загадкові поломки або збої в роботі механізмів;
— може лагодити зіпсовані прилади і механізми, використовувати старі деталі
для створення нових іграшок, приладів, виробів, знаходить оригінальні
рішення;
— любить і вміє малювати («бачить») креслення й ескізи механізмів;
— цікавиться спеціальною, навіть дорослою технічною літературою.
(б характерних ознак.)
Ваша дитина має музичний талант, якщо вона:
— любить музику і музичні записи, завжди прагне туди,де можна послухати
музику;
— дуже швидко і легко відгукується на ритм і мелодію,уважно дослухається до
них, легко їх запам'ятовує;
— якщо співає або грає на музичному інструменті, вкладає у виконання багато
почуттів й енергії, а також свій настрій;
— складає свої власні мелодії;
— навчилася або вчиться грати на будь-якому музичному інструменті.
(5 характерних ознак.)
У вашої дитини здібності до наукової праці, якщо вона:
— має явно виражену здатність до розуміння абстрактних понять, до
узагальнень;
— вміє чітко виразити словами чужу і власну думку або спостереження, причому
нерідко записує їх не з метою похвалитися, а для себе;
— любить читати науково-популярні видання, дорослі статті і книги,
випереджаючи в цьому однолітків на кілька років, причому віддає перевагу цій,
а не розважальній літературі;
— часто намагається знайти власне пояснення причин і змісту найрізноманітніших
подій;
— із задоволенням проводить час за створенням власних проектів, конструкцій,
схем, колекцій;
— не сумує і ненадовго остигає до роботи, якщо її винахід чи проект не
підтримані або осміяні.
(6 характерних ознак.)
Артистичний талант проявиться у вашої дитини тим, що вона:
— часто, коли їй не вистачає слів, виражає свої почуття мімікою, жестами і
рухами;
— прагне викликати емоційні реакції в інших, коли з захопленням про щось
розповідає;
— змінює тональність і виразність голосу, мимоволі наслідуючи людину, про яку
розповідає;
— з великим бажанням виступає перед аудиторією, до того ж прагне, щоб її
глядачами були дорослі;
— з легкістю, яка дивує вас, «передражнює» чиїсь звички, пози;
— пластична і відкрита до усього нового;
— любить і розуміє значення красивого або характерного одягу.
(7 характерних ознак.)
У вашої дитини неабиякий інтелект, якщо вона:
— добре говорить, ясно мислить, розуміє недоговорене, уловлює причини й
мотиви вчинків інших людей;
— має гарну пам'ять;
— легко і швидко схоплює новий шкільний матеріал;
— задає дуже багато продуманих і виправданих ситуацією питань;
— любить читати книги, до того ж за своєю власною програмою, яка на кілька
років випереджає шкільну;
— випереджає своїх однолітків у навчанні, до того ж необов'язково є відмінником,
часто скаржиться, що в школі їй нудно.
— набагато краще і ширше за багатьох своїх однолітків інформована про події й
проблеми, які не стосуються її безпосередньо;
— має почуття власної гідності і здорового глузду, розважлива не по роках;
— дуже сприйнятлива, спостережлива, швидко, але необов'язково гостро реагує
на все нове й несподіване в житті.
(9 характерних ознак.)
Не треба сердитися на вашого пустуна — просто в нього спортивний талант:
— він енергійний і весь час хоче рухатися;
— він дуже хоробрий і не боїться синців і шишок;
— він майже завжди бере верх у бійках або виграє в якій-небудь спортивній
грі;
— невідомо, коли він встиг навчитися спритно управлятися з ковзанами і
лижами, м'ячами і ключками;
— краще за багатьох інших однолітків фізично розвинений і координований у
рухах, рухається легко, пластично, граціозно;
— надає перевагу змаганням, навіть безцільній біганині, а не книгам і
спокійним розвагам;
— здається, що він ніколи серйозно не стомлюється;
— неважливо, чи цікавиться він усіма видами спорту або якимось одним, але в
нього є свій герой-спортсмен, якого він наслідує:
(8 характерних ознак.)
У вашої дитини літературне обдаровання, якщо вона:
— розповідаючи про що-небудь, вміє дотримуватися обраного сюжету, не втрачає
основну думку;
— любить фантазувати або імпровізувати на тему дійсної події, до того ж додає
до опису події щось нове і незвичайне;
— обирає у своїх усних або письмових розповідях такі слова, які добре
передають емоційний стан і почуття героїв сюжету;
— зображує персонажів своїх фантазій живими і цікавими;
— любить на самоті писати оповідання, вірші, не боїться почати писати роман
про власне життя...
(5 характерних ознак.)
І, нарешті, художні здібності вашої дитини можуть проявитися в
тому, що вона:
— не знаходячи слів або захлинаючись ними, вдається до малювання або ліплення
для того, щоб виразити свої почуття або настрій;
— у своїх малюнках і картинах відображає все розмаїття за допомогою
анкетування все ж таки досить простий, а талант має властивість тривалий час
вести «прихований спосіб життя» і не проявлятися бурхливо і яскраво.
Непогано, якщо ви проведете таку ж роботу з іншою дитиною, однолітком вашого
малюка, це допоможе вам упевнитися в отриманих висновках.
І останнє зауваження — цю анкету можна застосовувати для анкетування дітей
вже з п'яти років, хоча її точність значно підвищується, коли дитині
виповнюється шість—сім років.
А тепер за справу!..
За матеріалами http://mir-shkola.ucoz.ua
Джерело: http://mir-shkola.ucoz.ua
«Вплив віртуального світу на дитину»
Всі дорослі колись були
дітьми і пам`ятають, що немає більш приємного зайняття аніж нічого не робити
цілими днями, а тільки дивитися телевізор, бігати з друзями по вулиці і
вигадувати собі різні пригоди. Але на сьогоднішній день залишати дитину на
одинці з собою або на стареньку бабцю набагато небезпечніше. Спитаєте чому?
Навколо дуже багато спокус. А найбільші з них – телевізор, комп`ютер та
Інтернет. Ця консультація – спроба максимально розкрити тему
неконтрольованого впливу з боку віртуа-льного світу на дитину, що проводить у
ньому забагато часу.
Друже мій, телевізор.
Перше, на що звертають увагу діти, яким немає чим зайнятися – телевізор. Він
є у всіх і скрізь. Динамічна картинка, різноманітні шоу, фільми та
переживання героїв можуть тримати увагу людини перед блакитним екраном
впродовж дня. У багатьох сім`ях є кабельне або супутникове телебачення, що
задовольняє потреби будь-якої аудиторії і виливає на нас тони інформації,
здебільшого некорисної і навіть шкідливої для дітей до 16 років.
Вже давно минув той час, коли дитина дивилася тільки дитячі програми. Не
маючи уявлення про вплив інформації на свідомість людини, діти не в змозі
самостійно її відсортувати. Це завдання лягає на батьків. Технічний процес,
як ми знаємо, не стоїть на місці. На сьогоднішній день сучасні телевізори
оснащені функціями блокування та кодування каналів. Батьки, навіть можуть,
придбати зовнішні електронні прилади, що повністю блокують телевізор в період
їх відсутності.
Хотілося б відзначити перелік телеканалів за їх ефірним наповненням, які
можна віднести до тих, що не бажано дивитися під час відсутності батьків. До
таких, звичайно, відносяться канали еротичного характеру та такі, що
транслюють насилля. Музичні канали, на кшталт М1, де транслюються кліпи з
відвертими сценами і занадто оголеними жіночими тілами, також підпадають під
категорію «небажаних». Як не дивно, але канали, що транслюють сучасні
мультфільми, також бажано занести в чорний список, бо більшість з них
спотворюють сприйняття реальності дитиною особливо дошкільного і раннього
шкільного віку.
Вченими доведено, що психіка дитини раннього дошкільного і шкільного віку
сприймає інформацію буквально. Тобто, якщо дитина переглядає мультфільм, де
постійно лупцюють та шкодять, насміхаються та зневажають, а ми – дорослі – це
схвалюємо, то все побачене сприймається як нормальне явище, яке дозволено
впроваджувати в життя. Але згодом батьки шоковані поведінкою своєї дитини і
шукають відповідь на питання, чому раптом дитина під час гри виявляє агресію,
дозволяє собі речі, які не є характерними з огляду на виховання в сім`ї. Також,
бажано спостерігати за реакцією дитини після перегляду мультфільмів або
коміксів, в яких супергерої рятують світ. Таким мультфільмам характерні
падіння та стрибки, агресивна поведінка героїв і вони можуть спровокувати
зниження порогу чуттєвості до небезпеки у дитини, загострити бажання в
наслідуванні і привести до небажаних травматичних наслідків.
На сьогоднішній день про вплив сучасних мультфільмів на дітей та шкоду
телебачення загалом психологами написано та знято багато матеріалів
спеціально для тих батьків, кому не байдуже якими виростуть їх діти. Кожному
з батьків необхідно дізнатися більше про те, як може впливати блакитний екран
на розвиток наших дітей, якщо не контролювати, що саме вона дивиться.
Комп`ютер з пелюшок.
Друга річ, якою навчаються маніпулювати діти дитсадівського віку після ложки
– це комп`ютерна мишка. Найменший вік дитини-геймера, що мені відомий – 2,5
роки. Ця дитина не ходить до дитячого садка, проводить весь час дома, а коли
мама вже силоміць відтягує його від монітора, після 3-ох проведених за
комп`ютером годин, розпочинає істерику ще на 2 години. Він погано говорить,
погано бачить. Факт впливу цієї іграшки для дорослих на свідомість та
здоров`я дитини, як то кажуть, «на лице».
Для багатьох дітей гратися в комп`ютерні ігри набагато цікавіше, аніж
погуляти зі своїми друзями в футбол, зайнятися спортом або пограти в
настільні ігри. В Японії вчені досліджували наслідки багатогодинного
перебування дітей у віртуальному інформаційному просторі, зокрема під час
багатогодинної комп’ютерної гри. Результати цих досліджень вражають: у дітей,
які грають у комп’ютерні ігри, можуть виявлятися хронічні зміни у розвитку
головного мозку; комп’ютерні ігри стимулюють лише ті частини головного мозку,
які відповідають за зір та пересування і не допомагають у розвитку інших його
важливих ділянок; у дітей, які довго грають у комп’ютерні ігри, не
розвиваються лобні долі мозку, що відповідають за поведінку, тренування
пам’яті, емоції,навчання. Ці частини мозку повинні розвиватися до досягнення
дорослого віку.
Не буду затримуватися на тому, як комп`ютер впливає на зір дитини. Будь-якому
дорослому ця інформація відома. Яка небезпека очікує дитину в мережі Інтернет
ми, дорослі, теж знаємо. І все що нам необхідно зробити – це не дати
можливість своїй дитині порсатися у всій цій кількості зайвої для неї
інформації без нашого контролю і, тим більше, стати жертвою віртуальності.
Необхідні кроки:
На сьогоднішній день можна перераховувати безліч сторонніх факторів, що
шкідливо впливають на наших дітей, промиваючи їм їх маленькі несвідомі мізки.
Батьки лише можуть застерегти від деяких з них. Основними серед них є ті, що
згадуються в цій статті.
Коли ми на роботі, а діти, то найменше, що можемо зробити – це забезпечити
дитині дозований доступ як до телевізора, так і до комп`ютера. Ви маєте право
і можливість на деякий час заборонити, відключити, заблокувати, сховати
будь-яку техніку, яку вважаєте за потрібне, для користі і безпеки вашої ж
дитини. Поговоріть зі своїми дітьми, наведіть їм негативні приклади з життя,
покажіть фотографії з наслідками для здоров`я або з нехарактерним емоційним
станом людини, які спровокували телебачення або комп`ютер. Давайте завдання
читати, малювати, писати, прибирати свої речі. І, звичайно, перевіряйте, що
було зроблено, коли ви вдома.
Та ніщо не замінить дитині корисно проведеного часу разом зі своїми батьками.
Намагайтеся знайти більше вільного часу для своїх дітей, і вони вам будуть
безмежно вдячні. Ви для них найкращий друг і вчитель, навіть, якщо вони про
це ще не здогадуються.
Раптом Ваша дитина геній...
Кажуть, генієм потрібно народитись. Напевно, це так. Але
геніальних особистостей, повірте, набагато більше, ніж нам пощастило пізнати.
Тому народитися мало, важливе виховання. Які ж основні методи «розкриття»
вашої дитини чи, може, потенційного генія?..
Не кожен може бути педагогом – тим, хто вчить насамперед мислити, а значить –
творити, винаходити, відкривати... Тим паче не всі батьки впораються з цим
непростим завданням. Чимало з нас просто не розуміють дітей. Адже дитячий
світ так відрізняється від світу дорослих. Скількох великих людей, знаних
сьогодні на ввесь світ, колись вважали дурними, неадекватними, аж до психічно
хворих, – лишень тому, що їхня думка була іншою, відмінною від
загальноприйнятої?
Але ж ми захоплюємося людьми, що лишили свій слід в
історії. А, щоби створити нове, вартісне, завжди треба щось зробити першим.Тут
дуже допомагають всілякі мотиваційні історії на кшталт:
- Волт Дісней був звільнений із газети за браком ідей;
- Менделеєв мав трійку з хімії;
- Ейнштейн не говорив до чотирьох років, вчитель характеризував його як
розумово відсталого.
Чомусь дорослі вчать, як має бути, що добре, а що – погано. А, може, нам
варто вчитися в дітей – у тих, чиє бачення ще не скалічено сумнівними
підручниками, які говорять «На нуль ділити не можна!» і не пояснюють чому.
Ви, до речі, замислювалися чому? А хтось із наших старих добрих вчителів на
це запитання відповів?
Тож, прислухаймося до дітей, принаймні сумніваймося в «дорослих», та
далеко не завжди правильних речах.
Пам’ятайте: дітям важливо в усьому відчувати підтримку. Будь-яку ідею,
хай найабсурднішу, дитина має висловлювати вільно – не натикаючись на
вирячені очиська й репліки штибу «Ти що таке кажеш? Так же ніхто не
робить».
Ми звикли, що діти «крикливі», «вперті», «вередливі»... Але для справжнього
наставника вередливих дітей не буває. Наше завдання якраз – знайти підхід до
дитини, відшукати й усунути причину її невдоволення. Слід розуміти й говорити
мовою конкретної дитини. Адже кожен із них – хоч і маленька, але вже
індивідуальність. Іншими словами, потрібно знати, як малеча дивиться на світ,
і відповідно цей світ показувати; розуміти, як дитина вчиться, і відповідно
навчати.
Тоді й покажеться той потенціал, про який нам із дитинства товкмачать, –
словом, правда, – не ділом. Щоб максимально розкрити закладене в дітях,
потрібно геть відмовитися від авторитарного підходу до виховання та
натомість забезпечити більшу свободу, самостійність. Які межі цієї
свободи, пояснює кандидат психологічних наук Віра Чернобровкіна: «За
надмірної опіки дитина не вчиться приймати самостійні рішення, розраховувати
на власні ресурси, а в умовах уседозволеності – не може співвідносити свої
бажання та дії з вимогами ситуації». «І все-таки, – підкреслює Чернобровкіна,
– точка оптимуму – десь між цими полюсами ближче до незалежності та свободи».
Часом дітвора відмовляється систематично робити навіть те, що їй подобається,
що в неї виходить, і що, можливо, сама називає улюбленою справою. Тоді використовуємо
обережну, ледь помітну, критику – повірте, у майбутньому ваші діти це
оцінять. У жодному разі не кажемо: «Ти не стараєшся, і тому ти поганий». А
щось на зразок «Ти розумний, талановитий, і мені шкода, що ти не працюєш, і
цей талант пропадає» – дуже правильний підхід. І стежте, щоб малеча не просто
хотіла «потішити» маму/тата/вчителя. Переконуйте: нехай урешті дитина сама
думає «Мені шкода, що я свій талант не розвиваю».
Також важливий підхід до навчання, зокрема – до використання правильних
навчальних матеріалів. Креативні журнали на кшталт знаменитого «Пізнайка» –
гарна альтернатива нудним підручниками – тим, де все завжди «правильно, і
крапка». Той-таки «Пізнайко», радше, підштовхує прийти до «На нуль ділити не
можна», креслячи ніби пунктир, навести який дитина має сама. Саме так урешті
виростають не тільки мислячі, творчі люди, здатні досягти чогось у житті, а й
часом – генії, яким стоячи аплодує цілий світ.
А раптом Ваша дитина геній?..
|
|
|
Немає коментарів:
Дописати коментар